У випадках нерегулярного менструального циклу або відомої ановуляції ми використовуємо препарати для стимуляції овуляції, такі як кломіфен цитрат і летрозол (ФЕМАРА [FEMARA]). Для контрольованої стимуляції яєчників і множинної овуляції ми використовуємо гонадотропіни в малих дозах (75-150 МО на добу).
Показання до застосування
- Жінки з ановуляцією (часті трансвагінальні ультразвукові дослідження)
- Легка стимуляція яєчників у жінок, у яких відмічається недостатня відповідь на стандартну стимуляцію
- Вік до 35 років
- У випадках, коли за медичними показаннями стандартна стимуляція яєчників не допускається
- У жінок з раком молочної залози в анамнезі (Летрозол/ Фемара)
Процедура контролюється за допомогою проведення частих трансвагінальних ультразвукових досліджень і вимірювання рівнів гормонів у крові, щоб оцінити ефект введених гормональних препаратів та індивідуально підібрати дозування залежно від результатів аналізів.
Кломіфен цитрат
Кломіфен – це речовина, яка зв’язується з рецепторами естрогену в головному мозку, тим самим посилаючи мозку хибне повідомлення про недостатню кількість естрогену. Таке повідомлення стимулює головний мозок виробляти більшу кількість ендогенних гонадотропінів (ФСГ, ЛГ) у гіпофізі порівняно з тими, які виробляються в нормальному циклі; вони, у свою чергу, стимулюють яєчники до вироблення більш ніж одного фолікула.
Зазвичай його призначають з 3-го по 7-й день циклу в дозі 100 мг на добу; при незадовільній відповіді яєчників на терапію дозу збільшують до 150 мг. Фолікули вважаються зрілими, якщо їх загальний діаметр перевищує 18 мм; на цьому етапі вводять хоріонічний гонадотропін (ХГЛ), щоб індукувати остаточне дозрівання фолікула, що через 32-36 годин призведе до автоматичної овуляції.
Якщо після 4-6 циклів лікування вагітність не настала, то застосовують більш активні препарати, наприклад, гонадотропіни.
Перевагами такого лікування є низька вартість і простота застосування, а недоліками – низька частота настання вагітності (8-15% за один цикл), можливість настання двоплідної або позаматкової вагітності, можливість надмірної стимуляції яєчників, неефективність лікарського препарату та інші побічні ефекти, такі як вазомоторні порушення та зміни текучості цервікального слизу.
Летрозол (ФЕМАРА)
Ця речовина вибірково пригнічує фермент ароматазу і радикально знижує вироблення естрогену в тканинах.
Основним показанням до застосування є застосування в якості допоміжного засобу у жінок, які перенесли хірургічне втручання з приводу раку молочної залози, щоб захистити їх від гормонів, що виробляються організмом.
Здатність летрозолу пригнічувати продукцію естрогену також використовується у випадках безпліддя, для індукції овуляції. Низькі рівні естрогену змушують гіпофіз виробляти більшу кількість ендогенних гонадотропінів (ФГС, ЛГ) порівняно з гормонами, які виробляються в нормальному циклі; вони, у свою чергу, стимулюють яєчники до вироблення більш ніж одного фолікула.
Зазвичай його призначають з 3-го по 7-й день циклу в дозі 4 мг на добу, з підвищенням дози до 6 мг на добу, якщо відповідь яєчників на терапію – незадовільна.
Фолікули вважаються зрілими, якщо їх загальний діаметр перевищує 18 мм; у цей момент вводять хоріонічний гонадотропін (ХГЛ), щоб індукувати остаточне дозрівання фолікулів, що через 32-36 годин призведе до автоматичної овуляції.
Перевагами такого лікування є низька вартість, простота застосування та безпечність застосування для жінок з раком молочної залози.
Недоліки включають низьку частоту настання вагітності (8-15% за один цикл), можливість настання двоплодної або позаматкової вагітності, можливість розвитку гіперстимуляції яєчників, неефективність лікування лікарським засобом та інші побічні ефекти, насамперед, головний біль і загальне відчуття підвищеної втомлюваності.
На відміну від кломіфен цитрату, летрозол не викликає змін з боку цервікального слизу, тому немає необхідності в тому, щоб його застосування супроводжувалося внутрішньоматковою інсемінацією.
Гонадотропіни
Якщо застосування кломіфен цитрату не призводить до індукції овуляції, застосовуються гонадотропіни (ФСГ, ЛГ) для контрольованої стимуляції яєчників та індукції множинної овуляції. Прийом починають на 2-й -3-й день циклу, зазвичай у дозі 75-150 МО на добу, і продовжують до появи зрілих фолікулів. Доза гонадотропінів підбирається індивідуально щодня, і кожні 3-4 дні жінка проходить новий клінічний аналіз крові та ультразвукові дослідження яєчників і матки, щоб можна було скоригувати застосовувану дозу залежно від відповіді яєчників і результатів аналізів.
Фолікули вважаються зрілими, якщо їхній загальний діаметр перевищує 18 мм; на цьому етапі вводять хоріонічний гонадотропін (ХГЛ), щоб індукувати остаточне дозрівання фолікулів, що через 32-36 годин призведе до автоматичної овуляції.
Щоб запобігти передчасному розриву фолікулів і втраті яйцеклітин внаслідок стимуляції яєчників, починаючи з 6-го дня стимуляції застосовують антагоністи, які пригнічують секрецію гормонів гіпофіза (ФСГ, ЛГ) і забезпечують поступовий ріст фолікулів до остаточного дозрівання без ризику передчасної лютеїнізації та втрати фолікулів. Комбінація з ін’єкцією сперматозоїдів в ендометрій підвищує частоту настання вагітності (10-20%), але вона – все ще значно нижча, ніж при ЕКЗ (40-50%, залежно від віку). У зв’язку з цим в останні роки використання гонадотропінів для індукції овуляції застосовується переважно в рамках виконання процедур ЕКЗ.
До недоліків методики можна також віднести ймовірність настання вагітності двійнею та ймовірність розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників (СГСЯ), що може призвести до призупинення застосування гормону та скасування циклу ЕКЗ.