Мікрозапліднення є загальновизнаною процедурою з низьким ризиком, і різні дослідження, як і наш досвід, показали, що це – безпечна і ефективна методика.
Культивування ембріона
Культивування запліднених ембріонів відбувається у спеціальних культуральних середовищах, а отримані ембріони залишаються в спеціальних інкубаторах, де вони зберігаються в ідеальних умовах до дня їх перенесення в порожнину матки жінки.
Через 16-20 годин після запліднення перевіряють кількість зигот (запліднених яйцеклітин). Яйцеклітини, що містять два пронуклеуси (один – з ДНК матері, інший – з ДНК батька), вважаються заплідненими. Далі зиготи культивуються в лабораторії до дати перенесення ембріонів, що визначається на основі кількості та морфології ембріонів, які є в нашому розпорядженні. Зазвичай ембріони культивують до 5-го дня розвитку, а перенесення ембріонів відбувається на стадії бластоцисти, яка є найбільш зрілою та повною формою ембріона перед імплантацією. Це дає ембріону, який розвивається, час, необхідний, щоб повністю розкрити свій потенціал розвитку, оскільки він активував весь свій генетичний матеріал (батьківський і материнський) і метаболічні механізми. Рідко і в окремих випадках ембріони переносять в організм жінки на 3-й день їхнього розвитку, коли вони знаходяться на стадії 6-8 клітин.
Перенесення ембріона
Через три-п’ять днів після вилучення і запліднення яйцеклітин виконується перенесення ембріонів. Це – процедура розміщення ембріонів у порожнині матки жінки. Дата перенесення ембріонів визначається, виходячи з кількості та морфології ембріонів, які є в нашому розпорядженні.
Для перенесення ембріонів ембріологи оцінюють і відбирають ембріони для перенесення. Кількість перенесених ембріонів залежить від віку жінки, якості та стадії розвитку ембріонів. Законодавство Греції дозволяє переносити до двох ембріонів (бластоцист) хорошої якості жінкам віком до 40 років, і більше ембріонів – на розсуд лікуючого лікаря жінкам віком старше 40 років. Зайві ембріони, якщо вони знаходяться на стадії бластоцисти, можуть бути кріоконсервовані за допомогою методу вітрифікації з метою їх подальшого використання подружньою парою в наступному циклі.
Після завершення оцінки та процесу відбору ембріологами ембріони аспіруються в спеціальний катетер і передаються гінекологу.
Перенесення ембріонів виконується під безпосереднім ультразвуковим контролем, щоб забезпечити правильне розташування катетера в ендометрії порожнини матки. Катетер безболісно вводиться через шийку матки в ендометрій порожнини матки, куди вводяться ембріони. Цей процес схожий на ін’єкцію сперматозоїдів в ендометрій.
Використання ультразвуку при перенесенні ембріонів покращує результати ЕКЗ, і наш центр одним із перших у світі продемонстрував важливість цього методу. Ця методика була детально описана в нашій статті, опублікованій в медичному журналі Acta Europea Fertilitatis у 1996 році, а в подальшому наші результати були опубліковані в Human Reproduction. На сьогоднішній день більшість центрів ЕКЗ у всьому світі використовують цю методику під час перенесення ембріонів.
Кріоконсервація та розморожування ембріонів
Після перенесення ембріонів зайві ембріони подружньої пари культивуються до 5-го дня їхнього розвитку, а ті, що досягають стадії бластоцисти, заморожуються за допомогою методу вітрифікації з метою їх використання подружньою парою в наступному циклі. Цей метод полягає в швидкому зануренні ембріонів у рідкий азот із застосуванням кріопротекторних речовин, які запобігають утворенню внутрішньоклітинних кристалів льоду, що можуть виявитися руйнівними для ембріона. Зазвичай 40-50% ембріонів успішно досягають стадії бластоцисти.
При розморожуванні відсоток ембріонів хорошої якості, які виживають, становить 95%, в той час як показник частоти настання вагітності при перенесенні кріоконсервованих ембріонів становить приблизно 50%. Відповідно до законодавства Греції, заморожені ембріони можуть зберігатися протягом 5 років.
Частота настання вагітності при застосуванні ЕКЗ
Середня частота настання вагітності, що досягається за один цикл вилучення яйцеклітин, про яку повідомляється, залежить від віку жінки та загальної кількості вилучених яйцеклітин. У визнаних центрах ЕКЗ з високою репутацією в країнах Європи та Америці частота настання вагітності становить приблизно 50-55% для жінок віком до 28 років і знижується приблизно до 20% для жінок віком 40 років.
Ускладнення внаслідок стимуляції яєчників і виконання процедур ЕКЗ
- Синдром гіперстимуляції яєчників (СГСЯ)
- Алергічні реакції на стадії вилучення яйцеклітин і поверхневої анестезії (седації)
- Рідко – ураження матки, кишечника, сечового міхура і судин
- Ятрогенна вагітність двійнею внаслідок перенесення більш ніж одного ембріона
Найбільш серйозним ускладненням є синдром гіперстимуляції яєчників, спричинений гормональною стимуляцією та інтенсивною відповіддю яєчників на призначене лікування. Цей синдром зазвичай виникає, коли загальна кількість фолікулів на стадії стимуляції перевищує 20, а рівні естрадіолу значно перевищують норму. У жінки спостерігається набряк яєчників, асцит, здуття живота, відчуття тиску та нудота, що в рідкісних випадках (важка форма) може призвести до госпіталізації з частотою менше 1%.
Цей стан лікується за допомогою таких способів:
- Застосування менших доз гормонів на стадії стимуляції яєчників у випадках високого ризику, таких як синдром полікістозних яєчників
- Відстрочення перенесення ембріонів і заморожування всіх отриманих ембріонів (“заморозити всі”[“freeze all”]), які будуть використовуватися в наступному циклі
- Використання короткого протоколу гормональної стимуляції з застосуванням антагоніста
