На щастя, прогрес, досягнутий у лікуванні злоякісних захворювань, покращив показники виживаності пацієнтів.
Сьогодні раннє виявлення раку та численні методи лікування, в поєднанні з хірургічними втручаннями, хіміотерапією та променевою терапією, покращили якість життя пацієнтів зі злоякісними захворюваннями. Можливість побачити майбутнє без наявності злоякісного захворювання спонукає пацієнтів і їхніх батьків замислюватися: “Чи зможу я мати сім’ю після лікування онкологічного захворювання?”
Усі жінки народжуються із заздалегідь визначеною кількістю яйцеклітин. З часом відбувається природне зменшення кількості яйцеклітин, що залишилися, аж до часу переходу жінки до періоду менопаузи. Відомо, що лікування онкологічного захворювання може призвести до швидкого й різкого зменшення кількості жіночих яйцеклітин і до настання ранньої менопаузи у 15-89% пацієнток після хіміотерапії.
Перед лікуванням онкологічного захворювання
Жінки, які отримують хіміотерапію у вищих дозах і певні її типи, жінки більш старшого віку (особливо віком старше 35 років) на час проведення лікування, і жінки, які страждають на хворобу Ходжкіна, мають більший ризик настання ранньої менопаузи.
Оскільки складно передбачити, чи буде жінка здатною до дітонародження після проведення лікування онкологічного захворювання, для неї важливо вивчити можливі варіанти збереження свого репродуктивного потенціалу перед проходженням лікування.
Нижче наводяться доступні альтернативи, якими можна скористатися перед початком лікування онкологічного захворювання:
Для жінок:
Для чоловіків:
Для дівчаток:
Для хлопчиків:
Після лікування онкологічного захворювання
Першим кроком є перевірка репродуктивного потенціалу, з подальшим визначенням необхідного лікування та доступних можливих варіантів.
У багатьох жінок після лікування раку менструації триватимуть і надалі. Однак це не обов’язково означає, що вони зберегли свій репродуктивний потенціал. Найбільш надійним методом оцінки репродуктивного потенціалу після лікування онкологічного захворювання є вимірювання рівнів гормонів у крові (ФСГ, естрадіолу, прогестерону та антимюлерівського гормону). Ультразвукове дослідження яєчників може також виявитися корисним.
Які є можливі варіанти?
