ПРИЗНАЧЕННЯ ЗУСТРІЧІ

Заморожування генетичного матеріалу дозволяє зберігати клітини, тканини та органи з метою призупинення їх метаболічної активності.

Незважаючи на те, що “повільне” заморожування дозволяє зберігати матеріал протягом невизначеного періоду часу, зниження і подальше підвищення температури часто призводить до пошкодження, особливо в діапазоні температур від ∼0°C до −15°C.

Під час заморожування клітини зазнають різних видів тиску (термічного, хімічного та механічного), що може вплинути на їхню належну функцію.

Вітрифікація є альтернативою “повільному” заморожуванню, що дозволяє охолоджувати живі тканини та клітини при температурах замерзання, уникаючи позаклітинного та внутрішньоклітинного утворення кристалів льоду. Це – революційна методика, яка забезпечує перетворення матеріалу в склоподібну форму, що не містить кристалічних структур, завдяки використанню підвищених концентрацій спеціальних розчинів кріопротекторів і надшвидкого зниження температури. Яйцеклітини та ембріони, які повинні зазнати вітрифікації, обробляють спеціальними розчинами кріопротекторів, а потім поміщають у спеціальні ємкості, які герметично закупорюються. Після цього їх занурюють безпосередньо в рідкий азот при температурі -196°C, де вони зберігаються.